Вітряна віспа (вітрянка) – гостра інфекційна хвороба людини з групи інфекцій дихальних шляхів, яка перебігає з помірною інтоксикацією і папуло-везикульозною висипкою. Збудник – вірус вітряної віспи–зостер.
Джерелом збудника є людина, хвора на вітряну віспу (рідше – оперізувальний герпес), з моменту появи висипки і до 5-го дня після останнього підсипання. Інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом. Сприйнятливість висока, хворіють в основному діти, навіть з перших днів життя.
Інкубаційний період триває 11-17 діб, рідко до 21 доби. Розрізняють набуту і природжену, типову і атипову (рудиментарна, геморагічна, бульозна, міліарна, гангренозна, генералізована, або вісцеральна) форми вітрянки. За тяжкістю – легкий, середньої тяжкості та тяжкий ступені.
Хвороба частіше починається гостро з висипки і підвищення температури тіла. Гарячка триває 2-5 днів, при рясній і тривалій висипці – до 8-10 днів, може бути хвилеподібною. У дорослих висипці часто передують продромальні явища – біль голови, зникнення апетиту, млявість, нудота, блювання, біль у попереку, животі. Цей період не перевищує 3 днів.
Висипка з’являється протягом тижня у вигляді 3-5 спалахів: спочатку на волосистій частині голови, животі, грудях, плечах, стегнах, а потім без певної закономірності поширюється по всьому тілі; її майже не буває на долонях і підошвах. Густота висипки коливається від поодиноких елементів до рясної.
Елементи висипки проходять ряд стадій розвитку: спочатку з’являються розеоли або розеоло-папули червоного кольору з чіткими контурами, через декілька годин вони перетворюються в папули, а потім у везикули з прозорим вмістом, який мутніє, підсихає і утворює жовтуваті або коричневі кірочки. Везикула однокамерна, оточена червоним віночком, розташована на неінфільтрованій шкірі. Через 6-8 днів кірочки відпадають, не залишаючи сліду. Висипка супроводжується свербінням. Везикули можуть нагноюватись, перетворюючись у пустули, після яких можуть залишитись рубчики.
Враховуючи те, що висипка з’являється нерівномірно, на одному і тому самому місці можна спостерігати різні стадії розвитку елементів (поліморфізм). Висипка зникає через 15-20 днів.
У третини хворих перед появою висипки на шкірі або одночасно з нею з’являється енантема на слизовій оболонці м’якого і твердого піднебіння, задньої стінки глотки, гортані. Виникає пляма, згодом вона перетворюється в пухирець, який розкривається з утворенням ерозії, покритої світло-жовтим нальотом, що нагадує афту. При значних ураженнях слизових оболонок спостерігаються слинотеча, стоматит, утруднене жування і ковтання, ларингіт з явищами стенозу. Висипка на слизовій оболонці носа може супроводжуватись носовими кровотечами.
Нерідко виявляють лімфаденіт (шийний, пахвинний, паховий) і ураження внутрішніх органів.
У хворих з тяжкими супутніми захворюваннями та ослаблених можуть розвиватись бульозна, геморагічна і гангренозна форми вітрянки з утворенням виразок, що погано загоюються, або некротичних ділянок шкіри.
Інфікування жінки в перші місяці вагітності зрідка призводить до ембріо- та фетопатій. У разі виникнення вітрянки в останні дні вагітності можлива природжена форма віспи. Оскільки мінімальний інкубаційний період триває 11 діб, захворювання новонародженого протягом перших 10 днів життя відносять до природженої форми. Воно може бути різного ступеня тяжкості: від легкого до тяжкого, з генералізацією процесу й ураженням легенів, міокарда, нирок, печінки, кишок. Тяжкість природженої вітрянки залежить від строку зараження. Якщо захворювання вагітної почалось безпосередньо перед пологами, то у новонародженого вітряна віспа буде перебігати тяжко, може закінчитись смертю. І навпаки, у разі захворювання вагітної за 5-10 діб до пологів, вітрянка в дитини перебігає відносно легко, бо організм матері встигає виробити імунітет і частково ослабити вірус.
Активізація вторинної мікробної флори може спричинити ускладнення: міокардит, бешиху, артрит, абсцес, флегмону, сепсис. Трапляється вітрянковий менінгоенцефаліт.
Щоб запобігти зараженню, важливо не допускати спілкування з хворим на вітрянку або оперізувальний герпес.
Приміщення, в якому перебуває хворий, старанно провітрюють, щодня проводять вологе прибирання. Інші методи дезінфекції не потрібні. Дітей дошкільного віку з оточення хворого не допускають у дитячі заклади з 11-го по 21-й день з моменту контакту. Ослабленим дітям вводять імуноглобулін, вони підлягають ізоляції терміном на 23 дні. Ізоляція хворого припиняється не раніше 5 днів після останнього підсипання. Після хвороби медичне спостереження і обмежувальні заходи не проводять.
Не займайтеся самолікуванням – звертайтеся до лікарів!
