Кліщовий бореліоз – інфекційне мультисистемне трансмісивне природно-вогнищеве захворювання.
В Україні про перші випадки захворювання стало відомо в 1994 році, а офіційну реєстрацію захворювання ведуть із 2000 року. Частота уражень нервової системи (нейробореліоз) становить від 10 до 40%. Важливо відзначити, що захворюваність на нейробореліоз у 2-4 рази вища, ніж на весняно-літній кліщовий енцефаліт, який спричиняють нейротропні віруси, котрі також переносять іксодові кліщі. Великий поліморфізм клінічних проявів захворювання призводить до того, що хворі зазвичай звертаються до різних спеціалістів – дерматолога, кардіолога, ревматолога й дуже рідко до інфекціоніста
Переносниками борелій є іксодові кліщі, серед яких основним вважають Ixodes dammini (рис. 1). Спонтанна інфікованість кліщів бореліями може становити від 5-10 до 70%. У високоендемічних районах борелії знаходять у травній системі 90% кліщів роду Ixodes. У західному регіоні України носіями борелій є в середньому 17,2% кліщів.
Природний резервуар борелій – олені, гризуни, а серед домашніх тварин – кози, собаки, кішки. Зараження відбувається наприкінці весни та влітку, коли іксодові кліщі в стадії німфи проявляють високу біологічну активність. Весняно-літня сезонність зараження прив’язана в ендемічних зонах України до кінця квітня-липня та до вересня-жовтня, що відповідає двом пікам активності кліщів у природі.
Крім трансмісивного шляху, зараження можливе аліментарним шляхом (споживання козячого молока та інших молочних продуктів без термічної обробки), контактним шляхом (через мікротравми на поверхні шкіри при видаленні та розчавленні зараженого кліща, а також при потраплянні фекалій кліща на шкіру з наступним втиранням під час розчісування – шлях контамінації).
Інкубаційний період становить від 3 до 32 днів залежно від шляху зараження, в середньому – 7-14 днів. Фактори ризику – відвідування зон пасовищ, лісових масивів, паркових зон і скверів
Клінічна картина та типовий перебіг:
Стадії хвороби (можуть накладатися або з’являтися одночасно, усі симптоми разом зазвичай не з’являються):
1. Рання обмежена стадія:
1) грипоподібні симптоми;
2) мігруюча еритема — з’являється зазвичай через ≈7 (3–30) днів від укусу кліща; спочатку червонувата плямка або папула, швидко збільшується в діаметрі, діаметр >5 см, кільцеподібної форми з просвітленням у центрі (може бути однотонно забарвлена), контури чітко відмежовані, залишається на рівні шкіри, неболюча та не свербить;
3) рідко лімфоцитарна лімфома шкіри — неболючий, червоно-синюватий вузлик, найчастіше на вушній раковині, соску або калитці.
2. Рання дисемінована стадія (органна) — може розвиватися від кількох тижнів до кількох місяців після інфікування:
1) артрит
2) міокардит (≈5 % хворих)
3) ураження нервової системи (нейробореліоз)
3. Пізня стадія:
1) хронічний атрофічний дерматит кінцівок
2) хронічний артрит
3) хронічний нейробореліоз
Профілактика
Специфічні методи
1. Вакцинація — відсутня.
2. Постекспозиційна профілактика у вигляді одноразової дози доксицикліну (200 мг п/о) є обґрунтованою тільки у випадку множинних укусів кліщів у дорослої особи, яка перебуває в ендемічному щодо бореліозу районі, а є мешканцем іншого району. Ефективність такої тактики у дітей досі не підтверджена.
Неспецифічні методи
1. Щільне закривання шкіри під час перебування у лісостепових районах — довгий рукав, довгі штани, високі шкарпетки, натягнуті на штанки, шапка з козирком або капелюх, світлий одяг (легше помітити кліщів), взуття з вищою холявою.
2. Репеленти (засоби, що відлякують кліщів, найкраще ДЕТА-вмісні, розпилювати на одяг та відкриту шкіру, крім обличчя) або перметрин (вбиває кліщів при контакті, розпилювати тільки на одяг).
3. Детальний огляд усієї шкіри після кожного повернення з району лісостепу (особливо пахвові западини, пахвинні складки, за вушними раковинами, складки шкіри).
4. Якнайшвидше механічне видалення кліща — спеціальним гачком, петлею або вузькими щипцями. Якщо у шкірі залишиться головна частина кліща (не підвищує ризику інфікування) — тільки дезінфекція.
Кліща не можна викручувати, видряпувати, витискати, припалювати, змазувати жирними речовинами, алкоголем або бензином, оскільки це збільшує кількість блювотних мас та слини кліща, що виділяються у кров, та ризик інфікування. Рану промийте антисептиком, руки вимийте водою з милом.
5. Захист домашніх тварин (собаки, коти), які можуть занести кліщів до житла — репеленти для тварин, огляд шкіри тварин та механічне видалення кліщів. Отже, проблема бореліозу, є надзвичайно актуальною й потребує проведення постійної санітарно-освітньої роботи серед населення, формування високої настороженості лікарів до цієї патології в ендемічних районах, удосконалення методів діагностики та лікувально-профілактичних заходів.