Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження, таких як спільне використання голок та шприців або практикування неубезпечених статевих зносин.

Багато людей, інфікованих вірусом імунодефіциту, не має симптомів захворювання. Отже, неможливо знати напевно, що статевий партнер ВІЛ-неінфікований, якщо немає повторних негативних результатів його перевірки на інфікованість. Це, звичайно, за умови, що за час, який минув з моменту останнього обстеження, він не вступав у потенційно небезпечний статевий контакт.

Поліноз – це класичне хронічне алергічне захворювання, що викликається пилком рослин, що виявляється алергічним запаленням слизових оболонок та інших тканин, що супроводжується симптомами: сезонного риніту, кон’юнктивіту, астматичного бронхіту та атопічного дерматиту. У медичній літературі можна зустріти різні назви полінозу: сінна лихоманка, весняний катар, сезонний риніт та кон’юнктивіт, пилкова астма та ін

Лептоспіроз (Лат., англ. – Leptospirosis; хвороба Вейля, тиф собак) – в основному гостро протікає природно-осередкова хвороба тварин багатьох видів і людини, що виявляється короткочасною лихоманкою, ге-моглобінуріей або гематурією, геморагіями, жовтяничним фарбуванням та вогнищевими некрозами слизових оболонок і шкіри, атонією шлунково-кишкового тракту, абортами, маститами, народженням нежиттєздатного потомства, періодичної офтальмія і менінгоенцефаліту, зниженням продуктивності тварин. 
Історична довідка, поширення, ступінь небезпеки і збиток
Вперше лептоспіроз як самостійну нозологічну грому хвороби у людини описали в Німеччині А. Вейль (1886) і в Росії Н.П. Васильєв (1888). Збудника хвороби (L. ictero-haemorrhagiae) відкрили в Японії Р. Инада і співавт. в 1914 р. У наступні роки в різних регіонах земної кулі були встановлені і описані численні серологічні групи і варіанти збудників лептоспірозу людини і тварин різних видів.