Серед інфекційних захворювань, які офіційно реєструються в Україні, грип та ГРВІ в загальній сукупності становлять понад 90%. Щороку практично кожний шостий мешканець України залучається до епідемічного процесу з грипу та ГРВІ

Щорічно епідемічний сезон з грипу триває орієнтовно з вересня – жовтня по березень – квітень. У цей період є найбільший ризик заразитися небезпечним недугом.

Грип – це висококонтагіозне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Джерелом інфекції при грипі є хвора людина. Особливо заразна інфікована людина при грипі в розпал хвороби, в гарячковому стані. Період зараження продовжується в середньому 4-7 днів. Передача інфекції відбувається головним чином повітряно-крапельним шляхом.

Continue reading “Профілактика ГРВІ та грипу”

Ні для кого не буде таємницею, що рух – це життя. Здоров’я людини пов’язане з високою руховою активністю. Звичайно сучасний розвиток технологій, механізація праці та наявність особистого транспорту полегшує наше повсякденне життя та побутові умови, але на превеликий жаль, позбавляє наш організм м’язових зусиль та знижує рухову активність.

Рухова активність — це будь-які форми руху, що потребують енергії, наприклад ходьба, фізична робота, фізичні вправи, заняття спортом тощо. Виокремлюють рухову активність низьку, помірну та інтенсивну.

Continue reading “Рухова активність – здоровий спосіб життя”

Злоякісні новоутворення є однією з найнебезпечніших медико-біологічних і соціально-економічних проблем. Захворюваність і смертність від раку постійно зростають у зв’язку з несприятливою екологічною ситуацією та значним старінням населення.

Рак – злоякісна пухлина. При цьому захворюванні на шкірі, слизових оболонках або в органах людини починається безперервний поділ епітеліальних клітин. Пухлина швидко збільшується у різних напрямках до значних розмірів, вражаючи здорову тканину органа. Продукти розпаду пухлини всмоктуються у кров, поступово отруюючи і виснажуючи організм.

Як виникає рак?

Continue reading “Як зменшити ризик онкозахворювань?”

Психічне здоров’я — це рівень психологічного благополуччя, який визначається не тільки відсутністю психічних захворювань, а й рядом соціально-економічних, біологічних і тих, що відносяться до навколишнього середовища факторів.

Психологічно здорова людина – це перш за все людина спонтанна і творча, життєрадісна і весела, відкрита і така, що пізнає себе і навколишній світ не лише розумом, але і відчуттями, інтуїцією. Вона повністю приймає саму себе і при цьому визнає цінність і унікальність людей, що оточують її. Така людина покладає відповідальність за своє життя перш за все на саму себе і отримує уроки з несприятливих ситуацій. Її життя наповнене сенсом, хоча вона не завжди формулює його для себе. Вона знаходиться в постійному розвитку і, звичайно, сприяє розвитку інших людей. Її життєва дорога може бути не зовсім легкою, а інколи досить важкою, але вона адаптується до умов життя, що швидко змінюються. І що важливе – вміє знаходитися в ситуації невизначеності, довіряючи тому, що буде з нею завтра. Таким чином, можна сказати, що «ключовим» словом для опису психологічного здоров’я є слово «гармонія», або «баланс». І перш за все це гармонія між різними складовими самої людини: емоційними і інтелектуальними, тілесними і психічними тощо. Оскільки кінцевим підсумком високорозвиненої особи є психологічне благополуччя, тому для комплексного розвитку потрібно знати основні складові психічного здоров’я і благополуччя. Їх усього шість.

Continue reading “Як зберегти психічне здоров’я?”

Зазвичай, обмороження описується за його клінічними проявами. Спочатку передбачити ступінь обмороженого ураження важко. Історично, обмороження поділяють за ступенем тяжкості, які базуються на гострих фізичних висновках після замороження та зігрівання.

Інший метод класифікації за глибиною ураження.

Військові використовують дві простих класифікації обмороження за глибиною ураження.

Поверхневі (без пошкодження тканин)

глибоке або важке(з втратою тканин). Дуже важливо відрізняти просте поверхневе обмороження від глибокого або важкого обмороження, так як відповідно до цього надаватиметься допомога.

Continue reading “Обмороження: симптоми, ступені, перша допомога та лікування”

Збудник ВІЛ-інфекції відноситься до групи повільних (ленті-) вірусів і входить до підгрупи ретровірусів. Генетична програма вірусу закодована в його РНК. Щоб клітина зрозуміла команду вірусу, в його складі є спеціальний фермент – зворотна транскриптаза, за допомогою якої інформація з вірусної РНК переходить на клітинну ДНК і керує нею. Наслідком дії цього механізму є побудова компонентів вірусу, які накопичуються переважно в клітинах крові, нервової системи та інших. Кількість вірусу в крові має спеціальний термін – вірусне навантаження, воно визначає стан хвороби. З ростом рівня вірусного навантаження не спрацьовує контроль з боку імунної системи, що призводить до розвитку симптомів хвороби.

Шляхи інфікування.

Continue reading “Профілактика ВІЛ”

Лікувальне харчування (дієтотерапія) – це застосування з лікувальною або профілактичною метою спеціально складених харчових раціонів і режимів харчування для хворих (з гострими захворюваннями або загостреними хронічними захворюваннями) людей. Лікування пацієнта харчуванням – дієтотерапія – невід’ємний і істотний аспект загального плану лікувальних заходів при всіх захворюваннях, має на меті відновити порушення в обміні речовин, впливати на хворобливий процес, виключити продукти, що шкідливо впливають на хворі органи, і всім цим поліпшити стан хворих.

Дієтичний режим залежить від характеру захворювання, його стадії, стану хворого і його індивідуальних особливостей.

Continue reading “Лікувальне харчування (дієтотерапія)”

Організація і проведення профілактичних щеплень населення здійснюється відповідно до Положення, затвердженого  наказом МОЗ України від 11.08.2014 № 551″Про удосконалення проведення профілактичних щеплень  в Україні”  зі змінами, внесеними згідно з наказом МОЗ України № 280 від 01.02.2019.

Для профілактичних щеплень дорослих проти дифтерії і правця використовується  адсорбована вакцина зі зменшеним вмістом антигену (АДП-м).

Щеплення від дифтерії та правця не дає імунітету на все життя, тому дорослим треба повторно вакцинуватися (проходити ревакцинацію) кожні 10 років, починаючи з 26-ти років.

Continue reading “Щеплення дорослого населення від дифтерії та правця”