Що таке алергічний риніт або сінна лихоманка? Це алергічне запалення слизової оболонки порожнини носа
Для цього захворювання є характерними наступні симптоми (один чи більше): закладення носа, нежить, свербіння у порожнині носа, чхання. Виділяють 3 форми захворювання: сезонний, цілорічний та професіональний.
Сезонний нежить нагадує вірусний, але відрізняється тяжкістю і тривалістю перебігу. Його поява пов’язана з часом запилення рослин.
Чому захворюваність на алергічний риніт зростає?
Це пов’язують з погіршенням екології, безконтрольним використанням антибіотиків, антисептичних засобів в побуті, недостатнім і незбалансованим харчуванням, широким використанням консервантів, збільшенням кількості нових стійких до антибіотиків штамів патогенної мікрофлори, різким зниженням опору організму.
Що відбувається в організмі?
При контакті з алергеном в найбільш уразливих точках розвивається запальна реакція. Вхідними воротами для сінної лихоманки є верхні відділи дихальних шляхів. У слизовій оболонці носа утворюються патологічні комплекси: антиген-антитіло. Вони нічим себе не проявляють до тих пір, доки не з’явиться нова партія антигенів. Коли це відбувається, виникає реакція негайного типу. Алергія являє собою зворотну реакцію імунітету, коли імунні клітини руйнують власні тканини, на поверхні яких осідають патологічні комплекси.
Чому алергічний риніт виникає у дітей?
На алергічний риніт страждає від 10% до 25% дитячого населення, тому його лікування — дуже актуальна проблема.
Захворювання передається спадково. Відомо, що коли один з батьків страждає на алергічний риніт, ризик розвитку захворювання у дитини складає 30%. У випадку, коли обидва батьки мають одну із видів алергії, ризик збільшується і складає 80%. При цьому алергічна реакція розвивається не тільки навесні. Чужорідні і небезпечні речовини можуть викликати захворювання навіть взимку. На шерсть тварин, наприклад. Тому лікування алергічного риніту може проводитися в будь-яку пору року.
Діагностика алергічного риніту складається з ретельного збору історії захворювання (анамнезу), ендоскопії порожнини носа, досліджень мазків із порожнини слизової носа, шкірних тестів з алергенами тощо.
Усі види обстеження для дітей проводяться у педіатричному відділенні № 2 Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні.
Дані про історію захворювання на алергічний риніт дозволяють лікарю пов’язати терміни захворювання з певним періодом року (у разі алергічного риніту) або з певними факторами зовнішнього впливу при цілорічних алергічних ринітах (реакція на епідерміс домашніх тварин, домашній пил, цвілеві гриби і т. д.).
Як лікують алергічний риніт?
Лікування алергічного риніту проводиться препаратами, що пригнічують хворобливу імунну відповідь організму.
За місцем застосування медикаменти для лікування алергічного риніту поділяються на місцеві (аерозолі, носові краплі) та загальні (засоби для прийому всередину, розчини для ін’єкцій) лікарські форми.
За механізмом дії на окремі ланки алергічної реакції використовуються судинозвужувальні, протизапальні, антигістамінні та коригуючі імунну відповідь препарати.
Судинозвужувальні препарати сприяють зменшенню слизових виділень з носа та забезпечують носове дихання. Але вони не вирішують проблеми лікування алергічного риніту, оскільки не впливають на початкову ланку хворобливої реакції. Крім того, судинозвужувальні краплі в ніс не рекомендується приймати більше п’яти днів підряд, оскільки звуження судин посилює перебіг захворювання.
Засоби, спрямовані проти запальних змін, містять гормони глюкокортикоїди. Вони діють негайно і ефективно. Лікування алергічного риніту протизапальними препаратами центральної дії є виправданим і часто незамінним. Справа в тому, що алергени можуть «мігрувати» в нижні відділи дихальних шляхів, включаючи виникнення бронхіальної астми. Використання гормональних засобів не чинить системної дії. Гормони глюкокортикоїди не всмоктуються далі слизової оболонки носа.
Це важливо! Лікування може призначати лише лікар!
Виявивши алерген, та виключивши його з ужитку хворої людини, достатньо, щоб припинити всі симптоми захворювання без будь-якого медикаментозного впливу.
Профілактика алергічного риніту — це гіпоалергенний побут, гіпоалергенне харчування, загартовування та лікувальна фізкультура.
